- осатаніти
- -і́ю, -і́єш, док., розм.До краю розізлитися, розлютитися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
осатаніло — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
осатаніти — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
осатаніло — розм. Присл. до осатанілий 2) … Український тлумачний словник
осатанілий — 1 дієприкметник від: осатаніти розм. осатанілий 2 прикметник украй роздратований, розлючений розм … Орфографічний словник української мови
осатанілість — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
осатаніння — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
осатанілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до осатаніти. 2) у знач. прикм. Украй роздратований, розлючений. || Який виражає крайню роздратованість, розлюченість. || перен. Дикий, розгнузданий, нестримний … Український тлумачний словник
осатанілість — лості, ж., розм. Стан за знач. осатанілий 2) … Український тлумачний словник
осатаніння — я, с., розм. Стан за знач. осатаніти … Український тлумачний словник
Осатанеть — Осатанѣть (иноск.) напиться пьянымъ до буйства. Ср. Поговоримъ съ тобой покуда трезвы. Диковинка ль напиться! Мы успѣемъ Осатанѣть. Не прочь и я отъ чарки, Лишь не люблю безумнаго веселья. Островскій. Комикъ XVII столѣтія. Ср. Я свирѣпѣлъ, а онъ… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)